ПАТЕНТЫ В УКРАИНЕ

Міжнародна реєстрація промислових зразків  відповідно до Гаазької угоди.   
Перш за все потрібно відмітити, що  для того, щоб скористатися перевагами Гаазької системи потрібно перевірити чи Ваша країна є її учасником та чи є учасником та країна/країни, у яких потрібно захистити Ваш промисловий зразок. Україна ратифікувала Гаазьку угоду разом із відповідними актами 17.01.2002 р. Із переліком країн-учасниць можна ознайомитися на офіційному сайті ВОІВ, так, на сьогоднішній день, це вже десь 90 країн.
Стаття 4 Гаазького Акту передбачає два варіанта подачі заявки: 
«1. Безпосередньо у ВОІВ, або 2. За  посередництвом  національного   відомства   Договірної Сторони, якщо закон цієї Держави це дозволяє.»
Так як для реєстрації ПЗ за Гаазькою системою не обов’язкова наявність національної реєстрації, в Україні Заявка на патент подаються безпосередньо у ВОІВ. Крім того це набагато зручніше, оскільки Заявка може бути подана як паперова так і електронна, а у 2020 р. у зв’язку із карантином – ВОІВ наголошує саме на необхідності подання електронних заявок і пом’якшень у тих країнах, де це не передбачалося.
Відповідно до статі 3 Женевського Акту подати Заявку може: «Будь-яка особа,  що є громадянином держави,  яка є Договірною стороною, або  держави-члена  міжурядової   організації,   яка   є Договірною   стороною,   або   має  постійне  або  звичайне  місце проживання  на  території  Договірної  сторони  або  має  на   цій території   дійсне   і   не   фіктивне   промислове   або  торгове підприємство, має право на подання міжнародної заявки.». Тобто є певні вимоги до Заявника – або ти громадянин договірної сторони, або проживаєш на території договірної сторони, або маєш діюче підприємство на території договірної сторони. 

Відповідно до вимог ст. 5 Гаазького Акту та ст. 5 Женевського Акту Заявка повинна містити:
• Заяву про міжнародну реєстрацію промислового зразка;
• дані про заявника;
• зображення;
• назва зазначених Договірних сторін, тобто ті країни-учасниці Угоди, в яких необхідна реєстрація;
• документ, що підтверджує сплату мит за подачу.
Також можуть бути додані і інші відомості та документи, як приклад – інформація про автора, стислий опис зображення або відмінних ознак промислового зразка, що є об'єктом цієї заявки. Заявка на міжнародну реєстрацію промислових зразків відповідно до Гаазької угоди подається англійською, французькою або іспанською мовами – тут вирішує сам заявник.
За подачу та розгляд сплачується відповідне мито, яке в Гаазькій системі ділиться на декілька оплат. Ст. 15 Гаазького акту включає:      
1. Мита Міжнародному Бюро, тобто основне мито, що оплачується ВОІВ.      
2. Мита Договірним Сторонам, що зазначені заявником, а саме:      
(A) Мита кожній Договірній Стороні, тобто базове мито, що сплачується кожній заявленій країні-учаснику.      
(B) Мита  кожній  Договірній  Стороні,  що  має експертизу на новизну та стягує мито за таку експертизу, тобто мито за проведення додаткової експертизи, яка перевіряє наявність новизни у заявленому ПЗ. Така експертиза проводиться не у всіх країнах, тому і мито оплачується вибірково.
Також окремо сплачується мито за публікацію.

Згідно із ст. 6 Гаазького Акту: «Міжнародна  реєстрація буде вважатися здійсненою у день у який Міжнародне Бюро отримало заявку  належної  форми,  з  оплатою  мита,  та  з  фотографією  чи  фотографіями  або іншими графічними зображеннями зразка,  або якщо Міжнародне  Бюро  отримувало  їх  у різні  дні,  то в останню з цих дат.  Реєстрація повинна мати ту ж саму дату.»  Відповідно ВОІВ отримавши міжнародну заявку перевіряє її на відповідність формальним вимогам, якщо вони дотримані - Міжнародне бюро вносить її в Міжнародний реєстр і направляє власнику свідоцтво про міжнародну реєстрацію. Відомості про міжнародну реєстрацію публікуються у Бюлетені міжнародних зразків на веб-сайті ВОІВ. 
Але як бути із країнами, де проводиться не тільки формальна експертиза, що перевіряє правильність заповнення документів та оплати мита, а і експертиза по суті – перевірка на відповідність нормам закону. Це питання також врегульовано. Так, у тих країнах де проводиться експертиза по суті надається додатковий шестимісячний строк на відповідну перевірку. Це питання урегульовано у ст. 8 та 9 Гаазького Акту. Якщо експертиза в установлений шестимісячний період не була проведене – патент вважається зареєстрованим у цій країні. 
Що стосується правової охорони, захист прав на патент, то тут також є свої нюанси пов’язані із національним законодавством кожної країні-учасниці. Але, все ж встановлені певні спільні правила. Так, згідно із ст. 17 Женевського Акту «Міжнародна реєстрація  первісно  провадиться  на п'ять років, рахуючи з дати міжнародної реєстрації.». Проте, далі закріплюється можливість продовження – «Міжнародна реєстрація  може   продовжуватися   на   додаткові періоди по п'ять років кожний відповідно до приписаної процедури і за умови сплати приписаного мита.». Максимальний строк охорони – 15 років, але якщо у відповідній країні-учасниці цей термін довший, то він може перевищувати 15 років.
Що стосується публікації, то ознайомитися можна за посиланням https://www3.wipo.int/designdb/hague/en/ База дуже зручна і включає наступну інформацію: реєстраційний номер, власник реєстрації, дата реєстрації, клас Локарнської класифікації, країни-учасниці, де зареєстровано ПЗ, зображення, данні про представника, а також детальну інформацію-історію по реєстрації у кожній країні.