Стаття 23. Публікації про видачу патенту
1. Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного
патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель
Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в
установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного
патенту). ( Частина перша статті 23 в редакції Закону N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
2. Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про
видачу патенту Установа публікує опис до патенту (деклараційного
патенту), що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а
також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної
моделі).
3. Після публікації відомостей про видачу патенту
(деклараційного патенту) на винахід або деклараційного патенту на
корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами
заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами
заявки сплачується збір. ( Частина третя статті 23 в редакції
Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
4. Відомості про видачу патенту (деклараційного патенту) на
секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну
модель не публікуються.
Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у
судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох
місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів,
затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону.
2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому
порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і
питання щодо дійсності відповідного патенту.
3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту
(деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на
корисну модель.
4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати
здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку,
встановленому цим Законом та на його основі регламентом
Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення
сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у
частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про
що заявнику надсилається повідомлення.
5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та
документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за
заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою
розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом
двох місяців від дати одержання заперечення та документа про
сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених
заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду
заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше
ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання.
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за
подання заперечення підлягає поверненню.
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути
розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.
9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від
дати одержання рішення.
( Стаття 24 в редакції Законів N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Стаття 25. Видача патенту
1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк
після його державної реєстрації.
Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо
право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм
видається один патент.
Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається
під відповідальність його власника за відповідність винаходу
(корисної моделі) умовам патентоздатності.
2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей
визначаються Установою.
3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа
вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням
про це в офіційному бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику
видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За
видачу дубліката патенту сплачується збір. ( Статтю 25 доповнено
частиною четвертою згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
Стаття 26. Перетворення деклараційного патенту
Власник деклараційного патенту на винахід або його
правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на
винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою
видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної
експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не
пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано
деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір. ( Частина
перша статті 26 в редакції Законів N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
( Частину другу статті 26 виключено на підставі Закону
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
При прийнятті за результатами кваліфікаційної експертизи
рішення про видачу патенту на винахід дія деклараційного патенту
на винахід припиняється від дати публікації відомостей про видачу
патенту на винахід. Установа публікує відомості про припинення дії
деклараційного патенту в офіційному бюлетені. Строк дії патенту на
винахід, виданого замість деклараційного патенту на винахід,
становить 20 років від дати подання заявки на деклараційний патент
на винахід.
Якщо кваліфікаційна експертиза, що проводиться з метою
перетворення деклараційного патенту на винахід на патент на
винахід, не завершиться до кінця строку дії деклараційного патенту
і будь-яка особа після цієї дати почне використовувати винахід чи
здійснить значні і серйозні приготування до його використання, у
разі видачі патенту на винахід за заявкою, за якою раніше було
видано деклараційний патент, вона може і далі використовувати
винахід в обсязі здійснених приготувань без виплати компенсації
власникові патенту на винахід. ( Частина статті 26 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Якщо в результаті проведення кваліфікаційної експертизи
заявки прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід,
деклараційний патент на винахід вважається таким, що не набрав
чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що
Установа публікує відомості в офіційному бюлетені.
Стаття 27. Розсекречування секретного винаходу (корисної
моделі)
1. Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має
право внести відповідному Державному експертові пропозицію про
розсекречування винаходу (корисної моделі) чи зміну встановленого
ступеня секретності. Державний експерт у цьому випадку повинен
розглянути пропозицію і дати письмову відповідь протягом місяця
від дати одержання пропозиції.
2. Зміна ступеня секретності винаходу (корисної моделі) чи
його розсекречування здійснюється за рішенням відповідного
Державного експерта на пропозицію власника патенту у зв'язку із
закінченням строку дії рішення про віднесення інформації про
винахід (корисну модель) до державної таємниці або на підставі
рішення суду.
3. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний
винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель
протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного
експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право
подати до Установи клопотання про видачу патенту (деклараційного
патенту) на винахід на строк, що залишився до закінчення дії
патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи
деклараційного патенту на секретну корисну модель. У цьому випадку
Установа вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію
про видачу і видає патент (деклараційний патент) згідно із
статтями 22, 23 і 25 цього Закону, за умови сплати відповідних
зборів та державного мита. ( Частина третя статті 27 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ
Стаття 28. Права, що випливають з патенту
1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації
відомостей про його видачу.
Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на
секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну
модель, діють від дати внесення інформації про нього до
відповідного Реєстру.
2. Патент надає його власнику виключне право використовувати
винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання
не порушує прав інших власників патентів.
Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником
патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України "Про
державну таємницю" ( 3855-12 ) та за погодженням із Державним
експертом.
Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі),
патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між
ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може
використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але
жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на
використання винаходу (корисної моделі) та передавати право
власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших
власників патенту.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
виготовлення продукту із застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту,
пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж,
імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або
зберігання такого продукту в зазначених цілях; ( Абзац п'ятий
частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 34-IV ( 34-15 ) від 04.07.2002, в редакції Закону N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
застосування процесу, що охороняється патентом, або
пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка
пропонує цей процес, знає про те, що його застосування
забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин,
це і так є очевидним. ( Абзац шостий частини другої статті 28 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
( Абзац сьомий частини другої статті 28 виключено на підставі
Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Продукт визнається виготовленим із застосуванням
запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому
використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули
винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим,
якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту
формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй; ( Абзац дев'ятий
частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється
патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається
виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання
принаймні однієї з двох вимог: ( Частину другу статті 28 доповнено
абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що
охороняється патентом, є новим; ( Частину другу статті 28
доповнено абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено
із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі
шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при
виготовленні цього продукту. ( Частину другу статті 28 доповнено
абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
В такому разі обов'язок доведення того, що процес
виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із
застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється
від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні
підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.
( Частину другу статті 28 доповнено абзацом згідно із Законом
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
3. Виключні права власника патенту (деклараційного патенту)
на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну
модель обмежуються Законом України "Про державну таємницю" і
відповідними рішеннями Державного експерта.
Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід
чи деклараційного патенту на секретну корисну модель має право на
одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів
України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів,
передбачених цим Законом.
Спори щодо розмірів і порядку виплати грошової компенсації
вирішуються у судовому порядку.
4. Власник патенту може використовувати попереджувальне
маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на
упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого
винаходу.
5. Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим
особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу,
за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно
з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом. ( Частина
п'ята статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
6. Власник патенту може передавати на підставі договору право
власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає
його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної
моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом.
7. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл
(видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на
підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу
(корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із
Державним експертом. ( Частина сьома статті 28 в редакції Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
8. Договір про передачу права власності на винахід (корисну
модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони
укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне
інформування інших осіб про передачу права власності на винахід
(корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу
(корисної моделі). Таке інформування здійснюється шляхом
публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку,
встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
( Абзац другий частини восьмої статті 28 в редакції Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
( Частина восьма статті 28 в редакції Закону N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
За опублікування зазначених відомостей та запропонованих
стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії
сплачуються збори. ( Частину восьму статті 28 доповнено абзацом
третім згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
9. Власник патенту, крім патенту (деклараційного патенту) на
секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну
модель, має право подати до Установи для офіційної публікації
заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на
використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому
разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50
відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої
заяви. ( Абзац перший частини дев'ятої статті 28 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом,
зобов'язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту
договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього
договору, вирішуються у судовому порядку.
Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри
щодо використання винаходу (корисної моделі), він може подати до
Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому
разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у
повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації
такого клопотання.
10. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які
інші особисті майнові чи немайнові права винахідника, що
регулюються іншим законодавством України.
Стаття 29. Обов'язки, що випливають з патенту
Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за
підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися
виключним правом, що випливає з патенту.
Стаття 30. Примусове відчуження прав на винахід (корисну
модель)
1. Якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу
(корисної моделі), не використовується або недостатньо
використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати
публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли
використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то
будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність
використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника
прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду
із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу
(корисної моделі). ( Абзац перший частини першої статті 30 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання
винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд
виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на
використання винаходу (корисної моделі) з визначенням обсягу його
використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати
винагороди власнику патенту. При цьому право власника патенту
надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не
обмежується. ( Абзац другий частини першої статті 30 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
2. Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію)
на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше
виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього
призначений для досягнення іншої мети або має значні
техніко-економічні переваги і не може використовуватися без
порушення прав власника раніше виданого патенту. Дозвіл дається в
обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі)
власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше
виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах
для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється
пізніше виданим патентом.
3. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної
безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України
може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної
моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту
(деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у
видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При
цьому:
1) дозвіл на таке використання надається виходячи з
конкретних обставин;
2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою
наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно
має бути лише некомерційним використанням органами державної влади
чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного
органу державної влади;
3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту
права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);
4) право на таке використання не передається, крім випадку,
коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи
ділової практики, в якій здійснюється це використання;
5) використання дозволяється переважно для забезпечення
потреб внутрішнього ринку;
6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної
моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це
стане практично можливим;
7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають
існувати обставини, через які його видано;
8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація
відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).
Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на
використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його
надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок
виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в
судовому порядку.
( Частина третя статті 30 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
4. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний
винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може
видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі)
тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної
моделі) від Державного експерта.
Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого
патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має
право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної
моделі) відповідно до частини третьої цієї статті. ( Абзац другий
частини четвертої статті 30 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
5. Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій та
їх розміру вирішуються у судовому порядку.
Стаття 31. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах
своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в
Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому
винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну
підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне
продовження цього використання або на використання винаходу
(корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою
(право попереднього користування).
Право попереднього користування обмежується тим обсягом
використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно
було на дату подання заявки.
Право попереднього користування може передаватися або
переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою
практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в
яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу
(корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для
такого використання.
2. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,
використання запатентованого винаходу (корисної моделі):
в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу
іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах,
повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід
(корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного
засобу;
без комерційної мети;
з науковою метою або в порядку експерименту;
за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія
тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане
практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.
( Абзац п'ятий частини другої статті 31 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
( Останній абзац частини другої статті 31 виключено на
підставі Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
3. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,
введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням
запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою
особою, яка придбала його без порушення прав власника.
Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення
прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений і (або)
після виготовлення введений в обіг власником патенту чи іншою
особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).
4. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,
використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка
придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого
винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи
введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте
після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена
особа повинна припинити використання продукту або виплатити
власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється
відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих
розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.
Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ
Стаття 32. Припинення дії патенту
1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього
повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи.
Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей
про це в офіційному бюлетені Установи.
Не допускається повна або часткова відмова від патенту без
попередження особи, якій надано право на використання винаходу за
ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі
накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу
входять права, що засвідчуються патентом.
2. Дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений
строк річного збору за підтримання його чинності.
Річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за
кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Документ
про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи не
пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про видачу
патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має
надійти або бути відправленим до Установи до кінця поточного року
дії патенту за умови сплати збору протягом його останніх 4
місяців.
Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не
сплачено.
Річний збір за підтримання чинності патенту може бути
сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого
строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50
відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється.
Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, Установа
публікує у своєму офіційному бюлетені інформацію про припинення
дії патенту.
Збір за підтримку чинності патенту (деклараційного патенту)
на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну
модель не сплачується.
Стаття 33. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі)
умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;
б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак,
яких не було у поданій заявці;
в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;
г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав
інших осіб. ( Частину першу статті 33 доповнено пунктом "г" згідно
із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
2. З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка
особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи
запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам
патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа
повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про
видачу патенту.
( Стаття 33 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Розділ VII
ЗАХИСТ ПРАВ
Стаття 34. Порушення прав власника патенту
1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені
статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника
патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством України.
2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути
припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту
заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за
його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
( Частина друга статті 34 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
Стаття 35. Способи захисту прав
1. Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у
судовому та іншому встановленому законом порядку.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори
про:
авторство на винахід (корисну модель);
встановлення факту використання винаходу (корисної моделі);
встановлення власника патенту;
порушення прав власника патенту;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
право попереднього користування;
компенсації.
( Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV
( 762-15 ) від 15.05.2003, в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 36. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів
на винаходи (корисні моделі) визначаються законодавством.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу
патентів, зараховуються до Державного бюджету України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні
рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної
системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до
їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим
Законом. ( Частина четверта статті 36 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання
завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими
актами у сфері інтелектуальної власності.
( Стаття 36 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Стаття 37. Патентування винаходу (корисної моделі) в
іноземних державах
1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну
модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки
на винахід (корисну модель) до Установи та ненадходження до цієї
особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки
повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі)
до державної таємниці.
За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо
можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних
державах раніше зазначеного строку. За подання клопотання
сплачується збір.
2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться
за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка
подається до Установи.
( Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Стаття 38. Державне стимулювання створення та використання
винаходів (корисних моделей)
Держава стимулює створення і використання винаходів (корисних
моделей), встановлює винахідникам і особам, які використовують їх,
пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги
відповідно до чинного законодавства України.
Винахідникам високоефективних використовуваних винаходів
(корисних моделей) може присвоюватися почесне звання "Заслужений
винахідник України".
Розділ IX
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Заявки на видачу патентів України на винаходи строком дії
п'ять років без проведення експертизи по суті (далі - патенти
строком дії п'ять років), подані відповідно до Постанови Верховної
Ради України від 23 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону
України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"
( 3769-12 ), діловодство за якими не було завершено до набрання
чинності цим Законом, вважаються заявками на видачу деклараційних
патентів на винаходи та розглядаються Установою без проведення
експертизи на локальну новизну. ( Пункт 1 розділу IX із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
2. За заявками на видачу патентів строком дії п'ять років, за
якими до набрання чинності цим Законом було прийнято рішення про
видачу патенту, але не здійснено державну реєстрацію і публікацію
відомостей про видачу патентів, Установа видає деклараційні
патенти на винаходи і публікує відомості про їх видачу за умови
сплати відповідного державного мита. ( Абзац перший пункту 2
розділу IX із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
Власники патентів на винаходи строком дії п'ять років можуть
подавати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи і
перетворення патенту в порядку, встановленому для деклараційних
патентів статтею 26 цього Закону.
3. Чинні патенти на корисні моделі прирівнюються щодо
правового режиму, у тому числі і строку їх дії, до деклараційних
патентів на корисні моделі. ( Розділ IX доповнено пунктом 3 згідно
із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність
із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти
застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України
пропозиції про приведення законодавчих актів України у
відповідність з цим Законом.
4. Встановити, що після набрання чинності цим Законом
втрачають чинність:
Постанова Верховної Ради України від 19 січня 1995 року "Про
затвердження Положення про порядок оформлення та використання прав
на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять
державну таємницю" ( 4/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України,
1995 р., N 3, ст. 23);
абзаци десятий і одинадцятий пункту 3 і пункт 4 Постанови
Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року ( 3769-12 ) "Про
введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7,
ст. 33; 1997 р., N 40, ст. 269).
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 15 грудня 1993 року
N 3687-XII
1. Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного
патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель
Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в
установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного
патенту). ( Частина перша статті 23 в редакції Закону N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
2. Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про
видачу патенту Установа публікує опис до патенту (деклараційного
патенту), що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а
також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної
моделі).
3. Після публікації відомостей про видачу патенту
(деклараційного патенту) на винахід або деклараційного патенту на
корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами
заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами
заявки сплачується збір. ( Частина третя статті 23 в редакції
Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
4. Відомості про видачу патенту (деклараційного патенту) на
секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну
модель не публікуються.
Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою
1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у
судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох
місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів,
затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону.
2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому
порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і
питання щодо дійсності відповідного патенту.
3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту
(деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на
корисну модель.
4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати
здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку,
встановленому цим Законом та на його основі регламентом
Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення
сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у
частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про
що заявнику надсилається повідомлення.
5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та
документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за
заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою
розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом
двох місяців від дати одержання заперечення та документа про
сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених
заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду
заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше
ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання.
7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за
подання заперечення підлягає поверненню.
8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути
розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.
9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від
дати одержання рішення.
( Стаття 24 в редакції Законів N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Стаття 25. Видача патенту
1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк
після його державної реєстрації.
Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо
право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм
видається один патент.
Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається
під відповідальність його власника за відповідність винаходу
(корисної моделі) умовам патентоздатності.
2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей
визначаються Установою.
3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа
вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням
про це в офіційному бюлетені.
4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику
видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За
видачу дубліката патенту сплачується збір. ( Статтю 25 доповнено
частиною четвертою згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
Стаття 26. Перетворення деклараційного патенту
Власник деклараційного патенту на винахід або його
правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на
винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою
видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної
експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не
пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано
деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір. ( Частина
перша статті 26 в редакції Законів N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
( Частину другу статті 26 виключено на підставі Закону
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
При прийнятті за результатами кваліфікаційної експертизи
рішення про видачу патенту на винахід дія деклараційного патенту
на винахід припиняється від дати публікації відомостей про видачу
патенту на винахід. Установа публікує відомості про припинення дії
деклараційного патенту в офіційному бюлетені. Строк дії патенту на
винахід, виданого замість деклараційного патенту на винахід,
становить 20 років від дати подання заявки на деклараційний патент
на винахід.
Якщо кваліфікаційна експертиза, що проводиться з метою
перетворення деклараційного патенту на винахід на патент на
винахід, не завершиться до кінця строку дії деклараційного патенту
і будь-яка особа після цієї дати почне використовувати винахід чи
здійснить значні і серйозні приготування до його використання, у
разі видачі патенту на винахід за заявкою, за якою раніше було
видано деклараційний патент, вона може і далі використовувати
винахід в обсязі здійснених приготувань без виплати компенсації
власникові патенту на винахід. ( Частина статті 26 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Якщо в результаті проведення кваліфікаційної експертизи
заявки прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід,
деклараційний патент на винахід вважається таким, що не набрав
чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що
Установа публікує відомості в офіційному бюлетені.
Стаття 27. Розсекречування секретного винаходу (корисної
моделі)
1. Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має
право внести відповідному Державному експертові пропозицію про
розсекречування винаходу (корисної моделі) чи зміну встановленого
ступеня секретності. Державний експерт у цьому випадку повинен
розглянути пропозицію і дати письмову відповідь протягом місяця
від дати одержання пропозиції.
2. Зміна ступеня секретності винаходу (корисної моделі) чи
його розсекречування здійснюється за рішенням відповідного
Державного експерта на пропозицію власника патенту у зв'язку із
закінченням строку дії рішення про віднесення інформації про
винахід (корисну модель) до державної таємниці або на підставі
рішення суду.
3. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний
винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель
протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного
експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право
подати до Установи клопотання про видачу патенту (деклараційного
патенту) на винахід на строк, що залишився до закінчення дії
патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи
деклараційного патенту на секретну корисну модель. У цьому випадку
Установа вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію
про видачу і видає патент (деклараційний патент) згідно із
статтями 22, 23 і 25 цього Закону, за умови сплати відповідних
зборів та державного мита. ( Частина третя статті 27 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ
Стаття 28. Права, що випливають з патенту
1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації
відомостей про його видачу.
Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на
секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну
модель, діють від дати внесення інформації про нього до
відповідного Реєстру.
2. Патент надає його власнику виключне право використовувати
винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання
не порушує прав інших власників патентів.
Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником
патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України "Про
державну таємницю" ( 3855-12 ) та за погодженням із Державним
експертом.
Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі),
патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між
ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може
використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але
жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на
використання винаходу (корисної моделі) та передавати право
власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших
власників патенту.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
виготовлення продукту із застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту,
пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж,
імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або
зберігання такого продукту в зазначених цілях; ( Абзац п'ятий
частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 34-IV ( 34-15 ) від 04.07.2002, в редакції Закону N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
застосування процесу, що охороняється патентом, або
пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка
пропонує цей процес, знає про те, що його застосування
забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин,
це і так є очевидним. ( Абзац шостий частини другої статті 28 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
( Абзац сьомий частини другої статті 28 виключено на підставі
Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Продукт визнається виготовленим із застосуванням
запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому
використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули
винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим,
якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту
формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй; ( Абзац дев'ятий
частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється
патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається
виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання
принаймні однієї з двох вимог: ( Частину другу статті 28 доповнено
абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що
охороняється патентом, є новим; ( Частину другу статті 28
доповнено абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено
із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі
шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при
виготовленні цього продукту. ( Частину другу статті 28 доповнено
абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
В такому разі обов'язок доведення того, що процес
виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із
застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється
від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні
підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.
( Частину другу статті 28 доповнено абзацом згідно із Законом
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
3. Виключні права власника патенту (деклараційного патенту)
на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну
модель обмежуються Законом України "Про державну таємницю" і
відповідними рішеннями Державного експерта.
Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід
чи деклараційного патенту на секретну корисну модель має право на
одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів
України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів,
передбачених цим Законом.
Спори щодо розмірів і порядку виплати грошової компенсації
вирішуються у судовому порядку.
4. Власник патенту може використовувати попереджувальне
маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на
упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого
винаходу.
5. Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим
особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу,
за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно
з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом. ( Частина
п'ята статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
6. Власник патенту може передавати на підставі договору право
власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає
його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної
моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом.
7. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл
(видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на
підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу
(корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із
Державним експертом. ( Частина сьома статті 28 в редакції Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
8. Договір про передачу права власності на винахід (корисну
модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони
укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне
інформування інших осіб про передачу права власності на винахід
(корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу
(корисної моделі). Таке інформування здійснюється шляхом
публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку,
встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
( Абзац другий частини восьмої статті 28 в редакції Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
( Частина восьма статті 28 в редакції Закону N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
За опублікування зазначених відомостей та запропонованих
стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії
сплачуються збори. ( Частину восьму статті 28 доповнено абзацом
третім згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
9. Власник патенту, крім патенту (деклараційного патенту) на
секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну
модель, має право подати до Установи для офіційної публікації
заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на
використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому
разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50
відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої
заяви. ( Абзац перший частини дев'ятої статті 28 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом,
зобов'язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту
договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього
договору, вирішуються у судовому порядку.
Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри
щодо використання винаходу (корисної моделі), він може подати до
Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому
разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у
повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації
такого клопотання.
10. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які
інші особисті майнові чи немайнові права винахідника, що
регулюються іншим законодавством України.
Стаття 29. Обов'язки, що випливають з патенту
Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за
підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися
виключним правом, що випливає з патенту.
Стаття 30. Примусове відчуження прав на винахід (корисну
модель)
1. Якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу
(корисної моделі), не використовується або недостатньо
використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати
публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли
використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то
будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність
використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника
прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду
із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу
(корисної моделі). ( Абзац перший частини першої статті 30 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )
Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання
винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд
виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на
використання винаходу (корисної моделі) з визначенням обсягу його
використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати
винагороди власнику патенту. При цьому право власника патенту
надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не
обмежується. ( Абзац другий частини першої статті 30 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
2. Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію)
на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше
виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього
призначений для досягнення іншої мети або має значні
техніко-економічні переваги і не може використовуватися без
порушення прав власника раніше виданого патенту. Дозвіл дається в
обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі)
власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше
виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах
для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється
пізніше виданим патентом.
3. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної
безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України
може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної
моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту
(деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у
видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При
цьому:
1) дозвіл на таке використання надається виходячи з
конкретних обставин;
2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою
наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно
має бути лише некомерційним використанням органами державної влади
чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного
органу державної влади;
3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту
права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);
4) право на таке використання не передається, крім випадку,
коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи
ділової практики, в якій здійснюється це використання;
5) використання дозволяється переважно для забезпечення
потреб внутрішнього ринку;
6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної
моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це
стане практично можливим;
7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають
існувати обставини, через які його видано;
8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація
відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).
Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на
використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його
надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок
виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в
судовому порядку.
( Частина третя статті 30 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
4. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний
винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може
видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі)
тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної
моделі) від Державного експерта.
Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого
патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має
право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної
моделі) відповідно до частини третьої цієї статті. ( Абзац другий
частини четвертої статті 30 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
5. Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій та
їх розміру вирішуються у судовому порядку.
Стаття 31. Дії, які не визнаються порушенням прав
1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах
своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в
Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому
винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну
підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне
продовження цього використання або на використання винаходу
(корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою
(право попереднього користування).
Право попереднього користування обмежується тим обсягом
використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно
було на дату подання заявки.
Право попереднього користування може передаватися або
переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою
практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в
яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу
(корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для
такого використання.
2. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,
використання запатентованого винаходу (корисної моделі):
в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу
іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах,
повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід
(корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного
засобу;
без комерційної мети;
з науковою метою або в порядку експерименту;
за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія
тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане
практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.
( Абзац п'ятий частини другої статті 31 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
( Останній абзац частини другої статті 31 виключено на
підставі Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
3. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,
введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням
запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою
особою, яка придбала його без порушення прав власника.
Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення
прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений і (або)
після виготовлення введений в обіг власником патенту чи іншою
особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).
4. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,
використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка
придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого
винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи
введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте
після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена
особа повинна припинити використання продукту або виплатити
власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється
відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих
розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.
Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ
Стаття 32. Припинення дії патенту
1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього
повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи.
Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей
про це в офіційному бюлетені Установи.
Не допускається повна або часткова відмова від патенту без
попередження особи, якій надано право на використання винаходу за
ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі
накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу
входять права, що засвідчуються патентом.
2. Дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений
строк річного збору за підтримання його чинності.
Річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за
кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Документ
про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи не
пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про видачу
патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має
надійти або бути відправленим до Установи до кінця поточного року
дії патенту за умови сплати збору протягом його останніх 4
місяців.
Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не
сплачено.
Річний збір за підтримання чинності патенту може бути
сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого
строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50
відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється.
Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, Установа
публікує у своєму офіційному бюлетені інформацію про припинення
дії патенту.
Збір за підтримку чинності патенту (деклараційного патенту)
на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну
модель не сплачується.
Стаття 33. Визнання патенту недійсним
1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково у разі:
а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі)
умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;
б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак,
яких не було у поданій заявці;
в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;
г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав
інших осіб. ( Частину першу статті 33 доповнено пунктом "г" згідно
із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
2. З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка
особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи
запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам
патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа
повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про
видачу патенту.
( Стаття 33 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Розділ VII
ЗАХИСТ ПРАВ
Стаття 34. Порушення прав власника патенту
1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені
статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника
патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством України.
2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути
припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту
заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за
його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
( Частина друга статті 34 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
Стаття 35. Способи захисту прав
1. Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у
судовому та іншому встановленому законом порядку.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори
про:
авторство на винахід (корисну модель);
встановлення факту використання винаходу (корисної моделі);
встановлення власника патенту;
порушення прав власника патенту;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
право попереднього користування;
компенсації.
( Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV
( 762-15 ) від 15.05.2003, в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )
Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 36. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів
на винаходи (корисні моделі) визначаються законодавством.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу
патентів, зараховуються до Державного бюджету України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні
рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної
системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до
їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим
Законом. ( Частина четверта статті 36 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання
завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими
актами у сфері інтелектуальної власності.
( Стаття 36 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
Стаття 37. Патентування винаходу (корисної моделі) в
іноземних державах
1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну
модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки
на винахід (корисну модель) до Установи та ненадходження до цієї
особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки
повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі)
до державної таємниці.
За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо
можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних
державах раніше зазначеного строку. За подання клопотання
сплачується збір.
2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться
за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка
подається до Установи.
( Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Стаття 38. Державне стимулювання створення та використання
винаходів (корисних моделей)
Держава стимулює створення і використання винаходів (корисних
моделей), встановлює винахідникам і особам, які використовують їх,
пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги
відповідно до чинного законодавства України.
Винахідникам високоефективних використовуваних винаходів
(корисних моделей) може присвоюватися почесне звання "Заслужений
винахідник України".
Розділ IX
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Заявки на видачу патентів України на винаходи строком дії
п'ять років без проведення експертизи по суті (далі - патенти
строком дії п'ять років), подані відповідно до Постанови Верховної
Ради України від 23 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону
України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"
( 3769-12 ), діловодство за якими не було завершено до набрання
чинності цим Законом, вважаються заявками на видачу деклараційних
патентів на винаходи та розглядаються Установою без проведення
експертизи на локальну новизну. ( Пункт 1 розділу IX із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )
2. За заявками на видачу патентів строком дії п'ять років, за
якими до набрання чинності цим Законом було прийнято рішення про
видачу патенту, але не здійснено державну реєстрацію і публікацію
відомостей про видачу патентів, Установа видає деклараційні
патенти на винаходи і публікує відомості про їх видачу за умови
сплати відповідного державного мита. ( Абзац перший пункту 2
розділу IX із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
Власники патентів на винаходи строком дії п'ять років можуть
подавати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи і
перетворення патенту в порядку, встановленому для деклараційних
патентів статтею 26 цього Закону.
3. Чинні патенти на корисні моделі прирівнюються щодо
правового режиму, у тому числі і строку їх дії, до деклараційних
патентів на корисні моделі. ( Розділ IX доповнено пунктом 3 згідно
із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність
із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти
застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України
пропозиції про приведення законодавчих актів України у
відповідність з цим Законом.
4. Встановити, що після набрання чинності цим Законом
втрачають чинність:
Постанова Верховної Ради України від 19 січня 1995 року "Про
затвердження Положення про порядок оформлення та використання прав
на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять
державну таємницю" ( 4/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України,
1995 р., N 3, ст. 23);
абзаци десятий і одинадцятий пункту 3 і пункт 4 Постанови
Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року ( 3769-12 ) "Про
введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7,
ст. 33; 1997 р., N 40, ст. 269).
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 15 грудня 1993 року
N 3687-XII